Для вивчення якості вогнетривких глин проводився відбір рядових проб по керну свердловин. Вихід керна контролювався визначенням ваги рядових проб і цілком відповідає розрахунковому. Піднятий зі свердловини керн ретельно очищувався, укладався в кернові ящики і поділявся уздовж осі на дві рівні частини. Після документації одна частина керну відбиралася в спеціальні мішки, маркувалася і направлялися до лабораторії, а друга залишалася в кернових шухлядах як дублікат. Випробуванню піддавалися всі повні пластоперетини по глинах. При випробуванні застосовувався суцільний пошаровий метод по всім мікроскопічно виділених різновидах. У випадках виділення в розрізі явно некондиційних глин (в основному низ та верх розрізу), тобто з карбонатними домішками чи сильно запіскованих, глини в лабораторію не відправлялися. У випадку великої потужності (понад 0,5 м) окремого літологічного пласта проводився секційний відбір проб. Довжина секцій відповідно до "Інструкції з застосування класифікації запасів до родовищ глинистих порід" та вимог “Замовника” склала 0.4-1.0 м , у окремих випадках – мінімальна – 0.3 м, максимальна – 1.2 м.

Дані обчислення підтверджені в польових умовах і зафіксовані в "Журналі випробування". Фактична вага керна вище за рахунок виходу керна, який складав на стадіях робіт, 95-100 %. Рядові проби надходили в центральну лабораторію ДРГП „Донецькгеологія” для обробки та аналізу. Проби попередньо висушувалися, дробилися на щоковій дробарці до діаметру часток 1-3 мм (з контролем на ситі), ретельно перемішувалися і квартувалися. Половина проби відправлялася на інженерно-геологічні дослідження, для визначення вогнетривкості та залишку на ситі +0,063мм. Друга частина, призначена для проведення хімічного аналізу, проходила подальшу обробку. Остання полягала в кількаразовому подрібненні та квартуванні з доведенням остаточного розміру часток до 0,02 мм. Коефіцієнт однорідності матеріалу на глинах прийнятий К=0,05.

З вміщуючих порід, що могли представляти практичний інтерес, на родовищі є підстелюючи піски, некондиційні глини та суглинки. Некондиційні глини та суглинки визнані мало придатними до використання у зв’язку із значною кількістю карбонатних включень, а підстелюючи піски не вивчались, оскільки розкриття їх при видобутку не передбачається.

Лабораторні дослідження вогнетривких глин на стадії детальної розвідки проводилися з метою одержання необхідних даних для оцінки їхньої якості. До складу лабораторних досліджень входили: хіміко-аналітичні і фізико-механічні визначення, радіаційно-гігієнічна оцінка за даними гамма-спектрометричних досліджень, визначення об'ємної маси і вологості глин.

Відповідно до умов геологічного завдання у рядових пробах визначався вміст Аl2O3, TiО2, Fe2O3, СаО та ВПП на суху речовину (з наступним перерахуванням перших трьох показників на прожарену речовину). По групових пробах відібраних по маркам 0В, О1, О2 та О3 додатково визначено вміст CaО, K2O, Na2O, MgO, SiO2 , вогнетривкість та випробування нерудної сировини. При гідрогеологічних роботах відібрані та проаналізовані проби для визначення фізико-механічних властивостей порід та корисної копалини.

За ход всасывания жидкость засасывается в цилиндр из воздушного колпака. Уровень жидкости в колпаке стремится понизиться, а давление — уменьшиться. Благодаря понижению давления в колпаке за ход всасывания жидкость непрерывно под действием разности давлений Ра — Рк, поступает в колпак из приемного резервуара. При давлении Рк, меньшем, чем давление в приемном резервуаре, из жидкости может выделиться растворенный воздух, который скапливается во всасывающем колпаке и понижает в нем уровень жидкости. Для того чтобы скопившийся воздух в большом количестве не мог попасть в рабочую полость цилиндра, в нижней части всасывающего патрубка делается ряд небольших отверстий. Когда уровень жидкости опускается до этих отверстий, воздух сравнительно небольшими порциями засасывается в цилиндр и таким образом удаляется из всасывающего воздушного колпака.

На усіх раніше виконаних стадіях геологорозвідувальних робіт проводилися контрольні визначення результатів аналізів - внутрішній контроль. Внутрішній контроль виконувався Центральною лабораторією ДРГП „Донецькгеологія” У середньому по періодах виконання аналізів було проконтрольовано 30 % від обсягу аналізів. Результати розбіжностей задовольняють загальноприйнятій методиці (ВІМС) при виробництві контрольних аналізів. Зіставлення результатів рядових і контрольних аналізів виконано відповідно до інструкції "Методи геологічного контролю аналітичної роботи", ВИМС, 1982 р. За цими даними граничні значення похибки по класам і визначуваних компонентах укладаються в межі припустимих розбіжностей.